калічений

калічений
-а, -е.
1) Який зазнав каліцтва; покалічений, скалічений.
2) Ламаний, неправильний (про мову, слова).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "калічений" в других словарях:

  • калічений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • калічний — а, е, розм. Те саме, що калічений 1); покалічений, скалічений …   Український тлумачний словник

  • калікуватий — а, е, розм. Пошкоджений чимось, але не цілком скалічений; напівскалічений …   Український тлумачний словник

  • покалічений — (який має каліцтво, фізичну ваду), понівечений, у[в]богий …   Словник синонімів української мови

  • слутавий — а, е і слу/ти/й, слу/та/, слу/те/, зах. 1) Калічений, розслаблено паралітичний. 2) Придуркуватий …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»