- калічений
- -а, -е.1) Який зазнав каліцтва; покалічений, скалічений.2) Ламаний, неправильний (про мову, слова).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
калічений
Смотреть что такое "калічений" в других словарях:
калічений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
калічний — а, е, розм. Те саме, що калічений 1); покалічений, скалічений … Український тлумачний словник
калікуватий — а, е, розм. Пошкоджений чимось, але не цілком скалічений; напівскалічений … Український тлумачний словник
покалічений — (який має каліцтво, фізичну ваду), понівечений, у[в]богий … Словник синонімів української мови
слутавий — а, е і слу/ти/й, слу/та/, слу/те/, зах. 1) Калічений, розслаблено паралітичний. 2) Придуркуватий … Український тлумачний словник
